Видалення кісти нирки без розрізів — лапароскопічна методика

Ще донедавна закупорка холедоха — головної жовчної протоки — вимагала великої операції з відкритим доступом. Але з кінця XX століття лапароскопічні технології змінили підхід до лікування: тепер камені можна видалити безболісно, без тривалих реабілітацій та із мінімальним втручанням у організм.

Залишити заявку на безкоштовну консультацію

Класифікація кіст нирок

Кісти нирок мають різне походження, будову та ступінь впливу на роботу органу. У сучасній медицині виділяють п’ять основних типів ниркових кіст, кожен із яких має свої особливості.

1. Одинична кіста. Найпоширеніший тип. Це округле утворення, заповнене рідиною, що може бути як вродженим, так і набутися внаслідок запальних процесів або вікових змін. Частіше за все не викликає дискомфорту і виявляється випадково під час УЗД.

2. Багатокамерна кіста. Рідкісна форма. Складається з кількох ізольованих порожнин. Незважаючи на складну будову, у більшості випадків нирка зберігає свою функцію. Потребує хірургічного контролю через ризик інфікування або розростання.

3. Губчаста нирка. Вроджена патологія, яка формується ще на ранніх етапах розвитку плода. Частина нирки стає схожою на «губку» через велику кількість дрібних кіст. Часто супроводжується сечокам’яною хворобою або інфекціями.

4. Мультикістозна дисплазія. Серйозна вроджена вада. Нормальна тканина нирки відсутня, орган повністю заміщено кістозними утвореннями. Якщо уражено лише одну нирку, дитина може вижити, за умови, що друга функціонує нормально. У разі двостороннього ураження — патологія несумісна з життям.

5. Полікістоз нирок. Генетичне захворювання, що передається у спадок. Формується ще до народження внаслідок мутації гена, що відповідає за формування ниркової тканини. В обох нирках виникають численні кісти, які прогресивно порушують функцію органу.

Причини та симптоми кісти нирки

Незважаючи на численні дослідження, точна причина утворення ниркової кісти залишається невідомою. Проте фахівці виділяють низку факторів, що можуть сприяти її виникненню:

• спадкова (генетична) схильність;

• хронічні запальні процеси в нирках, зокрема пієлонефрит і гломерулонефрит;

• травми поперекової ділянки;

• порушення внутрішньоутробного розвитку ниркової тканини;

• вікові зміни, особливо після 40 років, переважно у чоловіків.

Як проявляється кіста нирки

На ранніх стадіях кіста зазвичай не турбує. Проте зі збільшенням її розмірів можуть виникати наступні симптоми:

• тягнучий або ниючий біль у попереку з одного боку;

• відчуття тиску або дискомфорту в ділянці нирки;

• стійке підвищення артеріального тиску;

• часте або болісне сечовипускання;

• загальна слабкість, підвищення температури тіла, спрага — при приєднанні інфекції;

• ускладнені випадки — прояви хронічної ниркової недостатності.

Чому важливо не зволікати з лікуванням

Якщо кіста продовжує зростати, вона може тиснути на судини або сечовід, порушуючи функцію нирки. Своєчасне лапароскопічне втручання допомагає усунути утворення без потреби в розрізах, з мінімальною травматизацією, швидким відновленням і низьким ризиком ускладнень.

Коли потрібно видаляти кісту нирки?

У більшості випадків, якщо кіста невеликого розміру, розташована на периферії нирки й не порушує функціонування органу, хірургічне втручання не є необхідним. Такі пацієнти перебувають під наглядом лікаря і проходять контрольне УЗД 1–2 рази на рік.

Проте існують клінічні ситуації, коли оперативне лікування є не лише доцільним, а й життєво необхідним. У таких випадках лапароскопічне видалення кісти — єдиний ефективний метод запобігти тяжким наслідкам.

Основні показання до операції

• гостре інфікування кісти з розвитком запалення, болем, підвищенням температури та ознаками інтоксикації;

• значні розміри утворення, при яких кіста здавлює судини, сечовід або сусідні органи, порушуючи кровообіг і відтік сечі;

• високий ризик розриву — особливо при фізичному навантаженні чи травмі, що може спричинити перитоніт;

• гнійне ускладнення — нагноєння вмісту кісти з утворенням абсцесу в нирці;

• підозра на онкологію — коли є ризик малігнізації та переродження утворення в злоякісну пухлину.

Чому не варто зволікати

Затягування з лікуванням кісти нирки може спричинити незворотні зміни в органі: деструкцію тканин, розвиток хронічної ниркової недостатності, системне запалення, а іноді — небезпечні для життя стани.

У Центрі лапароскопічної хірургії ми проводимо такі операції щоденно, застосовуючи сучасне обладнання та мініінвазивні методи. Ваше здоров’я — у надійних руках.

Підготовка до лапароскопічного видалення кісти нирки

Лапароскопічне видалення кісти нирки — це планове малоінвазивне хірургічне втручання, яке потребує відповідальної попередньої підготовки. У Центрі лапароскопічної хірургії ми дотримуємося сучасних стандартів діагностики та обстеження, щоб забезпечити максимально безпечне та ефективне лікування.

Діагностичний етап

Під час первинної консультації лікар збирає анамнез, з'ясовує скарги та загальний стан пацієнта. Призначаються лабораторні дослідження: у загальному аналізі крові можуть виявлятися ознаки анемії, у біохімії — підвищені рівні сечовини, креатиніну, зміни показників білкового обміну. Аналіз сечі іноді демонструє гематурію, лейкоцитурію або знижену щільність сечі.

Інструментальні обстеження

Першим методом оцінки стає УЗД нирок, яке дозволяє виявити розміри, локалізацію кісти, її кількість та зв'язок із навколишніми тканинами. За необхідності призначається додаткове обстеження — комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія, екскреторна урографія або ангіографія.

Підготовка до хірургії

Після постановки діагнозу лікар детально пояснює пацієнту, навіщо потрібне хірургічне втручання, яким буде його хід і як підготуватися. Окрему увагу приділяють виявленню алергій, особливо на антибіотики та антисептики. Також надаються рекомендації щодо припинення прийому препаратів, які впливають на згортання крові.

Харчування перед операцією

За 2–3 доби до втручання пацієнту рекомендується дотримуватися дієти з обмеженим вмістом клітковини. У день перед операцією рекомендовано голодування — для безпеки під час загального наркозу.

Зручно та швидко

Усі необхідні дослідження можна пройти безпосередньо в клініці — за один-два дні. Це дозволяє оперативно підготуватися до втручання без зайвого очікування чи додаткових візитів.

Після підтвердження діагнозу кісти нирки, команда хірургів клініки індивідуально планує хід операції. Усе залежить від розмірів, локалізації утворення, його впливу на навколишні структури та загального стану пацієнта.

Існує два основних підходи до хірургічного лікування: черезшкірна пункція або лапароскопічна резекція. Перший метод — менш травматичний, але підходить лише в окремих випадках, наприклад, при розташуванні кісти на задній поверхні нирки. У таких випадках через невеликий надріз у ділянці попереку вводиться ендоскоп із камерою та мікроінструментами, під контролем зображення на моніторі проводиться дренування та руйнування стінок утворення.

Однак золотим стандартом сучасної урологічної хірургії вважається лапароскопічна резекція кісти — метод, який дозволяє повністю видалити кісту незалежно від її розташування та розміру.

Операція виконується під загальним знеболенням. Після введення вуглекислого газу в черевну порожнину (для створення пневмоперитонеума та кращої візуалізації), встановлюється перший троакар над пупком. Пацієнта розміщують на боці, протилежному ураженій нирці, і додають ще два троакари — по середній пахвовій лінії.

Через проколи вводяться лапароскоп і хірургічні інструменти. Хірург отримує чітке, багаторазово збільшене зображення на моніторі, що дозволяє точно і безпечно видалити кісту. По завершенню втручання інструменти витягуються, отвори зашиваються, а пацієнт переходить у післяопераційне спостереження.

Переваги лапароскопічного методу

• відсутність великих розрізів — мінімум травм і естетичних недоліків;

• швидке відновлення — у більшості випадків достатньо 2–4 днів у стаціонарі;

• мінімальний ризик інфекцій та рецидивів;

• можливість видалення навіть великих або складно розташованих кіст.

У Центрі лапароскопічної хірургії ми застосовуємо найсучасніше обладнання та дотримуємося європейських стандартів безпеки. Це гарантує нашим пацієнтам максимальний результат при мінімальному втручанні.

Реабілітація після лапароскопічного видалення кісти нирки

Після лапароскопічної операції з видалення кісти нирки пацієнт проходить етап відновлення, який зазвичай не є тривалим, але потребує дотримання низки рекомендацій. Реабілітація починається одразу після завершення втручання й охоплює як фізичне, так і функціональне відновлення організму.

Перші дні після операції

У стаціонарі пацієнт перебуває під наглядом лікаря в середньому до трьох днів. У цей період контролюється стан після анестезії, рівень болю, загоєння проколів та загальне самопочуття. Призначаються знеболювальні й антибактеріальні препарати, які поступово скасовуються вже на другу-третю добу.

Хворий вже в день операції може вставати, ходити та самостійно приймати їжу. Активність поступово збільшується, орієнтуючись на самопочуття, вік, обсяг втручання та наявність супутніх хвороб.

Після виписки зі стаціонару

Навіть після повернення додому реабілітація триває. Пацієнту рекомендується:

• приймати призначені лікарем медикаменти;

• уникати фізичних навантажень протягом перших тижнів;

• відмовитися від куріння та алкоголю;

• дотримуватись лікувального раціону.

Харчування під час реабілітації

Після операції дуже важливо не перевантажувати нирки. Слід виключити з раціону: газовані напої, бобові, солоні, смажені, копчені та жирні страви, прянощі, каву, шоколад. Рекомендується збільшити кількість овочів, які містять легкозасвоювані вуглеводи, та контролювати споживання білків.

Особам із серцево-судинними захворюваннями або схильністю до набряків важливо стежити за кількістю рідини, яку вони вживають щодня.

Догляд за післяопераційними проколами

Невеликі проколи після лапароскопії швидко загоюються, зазвичай залишаючи ледь помітні сліди. За потреби лікар може призначити фізіотерапію для покращення загоєння тканин або рекомендувати носіння бандажа чи компресійної білизни.

Обмеження фізичної активності

У перші місяці варто уникати підйому важких речей, інтенсивних тренувань, різких рухів і глибоких нахилів. Це дозволить уникнути ускладнень та прискорити відновлення.

Медичне спостереження

Протягом періоду реабілітації необхідно проходити регулярні огляди у лікаря. Це допоможе контролювати процес відновлення та вчасно виявити можливі ускладнення. Також рекомендується обстеження нирок не менш як двічі на рік для профілактики повторного утворення кіст.